У Росії розпочалася збиральна кампанія, однак її старт виявився одним із найповільніших за останні роки. За даними російського видання «Коммерсант», жнива у більшості регіонів країни відстають від графіка на один-два тижні, а станом на 1 липня аграрії встигли обмолотити лише близько 1,3 млн гектарів, або приблизно 3% від запланованих площ. Це майже утричі менше, ніж за аналогічний період минулого року. Причиною офіційно називають несприятливі погодні умови навесні, однак учасники ринку дедалі частіше говорять і про інший фактор — дефіцит дизельного пального, який став наслідком масштабної паливної кризи в РФ.
У Міністерстві сільського господарства Росії пояснюють затримку пізнім початком посівної кампанії в окремих регіонах через холодну та дощову весну. Відомство стверджує, що саме погодні умови зсунули календар польових робіт і, відповідно, початок жнив.
Втім, аграрії та експерти, яких опитав «Коммерсант», звертають увагу, що реальна ситуація є складнішою. За їхніми словами, навіть у тих регіонах, де зерно вже готове до збирання, господарства стикаються із затримками поставок дизельного пального. Якщо раніше доставка займала один-три дні, то нині очікування може тривати від п’яти до десяти днів, що безпосередньо впливає на темпи польових робіт.
Водночас великі агрохолдинги поки що почуваються впевненіше. За інформацією джерел російського видання, значні виробники ще раніше сформували стратегічні запаси дизельного пального, тому не відчувають гострого дефіциту. За оцінками учасників ринку, цих резервів може вистачити до завершення нинішньої збиральної кампанії. Натомість дрібні та середні господарства більшою мірою залежать від поточних поставок і ризикують зіткнутися з перебоями.
Проблеми аграріїв виникли на тлі масштабної паливної кризи, яка останніми тижнями охопила Росію. Після серії атак на нафтопереробні заводи та логістичну інфраструктуру в багатьох регіонах РФ почали вводити обмеження на продаж бензину та дизельного пального. Дефіцит зачепив не лише цивільний транспорт, а й аграрний сектор, який традиційно є одним із найбільших споживачів дизелю в літній період.
Наприкінці червня президент РФ Володимир Путін був змушений провести окрему нараду щодо ситуації на паливному ринку. Під час неї він фактично визнав наявність проблем із забезпеченням внутрішнього ринку та оголосив про повну заборону експорту бензину. Крім того, Кремль почав розглядати можливість аналогічних обмежень і щодо експорту дизельного пального.
30 червня Путін заявив, що бере забезпечення аграріїв пальним під особистий контроль. Тоді він наголосив, що успішне проведення збиральної кампанії є одним із головних завдань уряду, а господарства повинні отримати необхідні обсяги пального вчасно.
Втім, уже за кілька днів стало очевидно, що ситуація не стабілізується. Російські компанії майже повністю скоротили морський експорт дизельного пального, намагаючись переорієнтувати ресурси на внутрішній ринок. Додатковий тиск створюють позапланові ремонти низки нафтопереробних заводів, що ще більше зменшує обсяги доступного дизелю.
Окремим фактором стали регулярні удари українських безпілотників по російській нафтопереробній інфраструктурі. За останній час пошкодження отримали одразу кілька великих підприємств, серед яких Нижньогородський НПЗ «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез», а також інші стратегічні об’єкти паливної галузі. Через це російська влада змушена перерозподіляти ресурси між регіонами та шукати способи уникнути ще більшого дефіциту.
Проблеми вже виходять за межі самої Росії. Як повідомляє Bloomberg, дефіцит російського пального почав впливати на країни Центральної Азії, які значною мірою залежать від поставок із РФ. Казахстан, Киргизстан та Узбекистан вже вживають додаткових заходів для забезпечення власних ринків нафтопродуктами, а окремі держави шукають альтернативних постачальників.
Для російського аграрного сектору нинішня кампанія може стати серйозним випробуванням. Якщо погодні ризики ще можна компенсувати організаційними рішеннями, то нестача дизельного пального безпосередньо впливає на можливість вчасно вивести техніку в поля. Запізнення із жнивами збільшує ризик втрат урожаю через несприятливу погоду, а також створює додатковий тиск на внутрішній продовольчий ринок.
Попри запевнення Кремля, що ситуація перебуває під контролем, фактичні темпи початку жнив демонструють іншу картину. Відставання від торішнього графіка, перебої з логістикою та дефіцит пального свідчать, що російський аграрний сектор дедалі сильніше відчуває наслідки затяжної паливної кризи, яка стала одним із найсерйозніших економічних викликів для РФ у 2026 році.
