Найбільші нафтопереробні заводи Казахстану (зокрема Павлодарський та Атирауський НПЗ) не стали використовувати виділені урядом квоти на експорт бензину до Росії. За даними агентства Reuters, казахстанські ресурсовласники побоюються вторинних санкцій Заходу, розрахунків через російські банки, а також зважають на високі ціни та внутрішній дефіцит палива.
Ключові деталі та причини відмови
- Страх перед санкціями та проблеми з банками: Головними чинниками відмови стали складнощі під час проведення фінансових операцій через банківську систему РФ і ризик потрапити під підсанкційні обмеження західних країн.
- Невикористані експортні квоти: Попри те, що Міненерго Казахстану дозволило експорт десятків тисяч тонн бензину АІ-92, ключові НПЗ країни відмовилися від вантажовідправлень.
- Суттєвий ціновий розрив: Казахстанське пальне виявилося надто дорогим для російських покупців — ціна становить близько $1100–1200 за тонну, що майже на 43% перевищує біржові котирування в Росії.
- Внутрішній дефіцит у Казахстані: У країні триває сезонний пік споживання, через що першочерговим завданням НПЗ є забезпечення власного ринку.
- Поодинокий виняток: Єдиним підприємством, яке погодилося постачати незначні обсяги пального, став порівняно невеликий завод «Конденсат» (потужністю 850 тис. тонн на рік).
З висловлювань джерел Reuters у нафтовій галузі:
«Незважаючи на виділені квоти, ресурсовласники нафтопродуктів не планують експортувати бензин до РФ. Головні причини — ризик потрапити під західні обмеження та проблеми з розрахунками через російські банки. Ніхто не хоче потрапити під санкції».
