Київ виконав близько 80% запланованих заходів із підготовки до опалювального сезону 2026–2027 років. Йдеться не лише про традиційні ремонти тепломереж і обладнання, а й про створення резервної генерації, накопичення запасів пального, відпрацювання аварійних сценаріїв та підготовку систем водопостачання до можливих тривалих відключень електроенергії.
Про це 17 вересня повідомив виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв під час круглого столу, присвяченого енергетичній стійкості громад узимку 2026–2027 років.
У столичній владі наголошують: нинішня підготовка суттєво відрізняється від довоєнної. Місту доводиться одночасно готувати систему до морозів і до можливих нових російських атак на тепло-, електро- та водопостачання.
Генератори вже не вирішують усіх проблем
Одна з найважливіших деталей у заяві КМДА стосується системи водопостачання.
За словами Пантелеєва, ключові об’єкти «Київводоканалу» в попередні роки вже забезпечили резервними генераторами. Однак для великих об’єктів, які потребують 9–10 МВт або навіть 20 МВт потужності, звичайних генераторів недостатньо.
Фактично, щоб забезпечити автономну роботу такого об’єкта, місту необхідно будувати окрему локальну електростанцію.
Саме тому План енергетичної стійкості передбачає будівництво потужних дизель-генераторних установок для резервування систем водопостачання.
Станом на 17 вересня три такі установки вже збудовані, а решту запланованих об’єктів у КМДА обіцяють завершити до кінця 2026 року.
Це особливо важливо в умовах тривалих відключень електроенергії: без живлення насосних станцій місто може зіткнутися не лише з відсутністю світла, а й із перебоями водопостачання.
Київ робить ставку на розподілену генерацію
Окремий напрям підготовки — розвиток невеликих енергетичних об’єктів, які можуть виробляти електроенергію і тепло ближче до споживачів.
Ще у травні КМДА повідомляла, що в межах Плану енергостійкості у столиці вже побудували об’єкти розподіленої когенерації загальною потужністю близько 40 МВт.
Ідея полягає у тому, щоб Київ не залежав виключно від кількох великих енергетичних вузлів. Якщо один великий об’єкт буде пошкоджений, локальні установки зможуть частково підтримувати роботу критичної інфраструктури.
Повністю замінити централізовану систему вони не можуть, але здатні забезпечувати додатковий резерв у кризових ситуаціях.
Раніше Nenka.info писала, що повний перехід Києва від великих ТЕЦ до децентралізованої системи може тривати десятиліттями. Тому нинішня модель передбачає не миттєву відмову від існуючих теплоелектроцентралей, а поступове створення дублюючих джерел енергії.
На енергостійкість залучили ще 2 млрд гривень
17 вересня КМДА повідомила ще про одне рішення, безпосередньо пов’язане з підготовкою столиці до зими.
Київ отримав 2 млрд грн кредитних коштів від UGB — Укргазбанку. Гроші мають спрямувати на проєкти енергетичної стійкості та підготовку до опалювального сезону.
Це додаткове фінансування до коштів, які столиця вже закладала в бюджет.
Ще навесні міська влада повідомляла про необхідність спрямувати понад 9 млрд грн на підготовку до наступної зими та виконання Плану енергостійкості.
Окремо Київрада розглядала збільшення статутного капіталу «Київтеплоенерго» на 2,7 млрд грн. Про це раніше писала Nenka.info у матеріалі «Київрада планує збільшити капітал “Київтеплоенерго” на 2,7 млрд грн».
Готуються не тільки до морозів, а й до масованих атак
Ще одна велика частина підготовки стосується аварійних сценаріїв.
За словами Пантелеєва, Київ переглянув та розширив плани оперативного реагування з урахуванням інтенсивності російських обстрілів.
Міські служби вже провели низку тренувань, під час яких відпрацьовували взаємодію між комунальними підприємствами та іншими службами в умовах надзвичайних ситуацій.
Ідеться, зокрема, про сценарії пошкодження енергетичних об’єктів, тривалих відключень електроенергії, проблем із водою та теплопостачанням.
Це не теоретична загроза. Лише 17 вересня Київ знову пережив масштабну російську атаку. За даними КМДА, внаслідок удару в столиці були постраждалі, зокрема діти, однак водопостачання після атаки продовжувало працювати в повному обсязі.
Окремий план підготували для маломобільних людей
Місто також розробляє алгоритми допомоги людям, які особливо залежать від стабільної роботи інфраструктури.
Йдеться про маломобільних мешканців, людей із тяжкими захворюваннями та тих, кому необхідне безперервне медичне обладнання або постійний догляд.
У КМДА заявляють, що для таких громадян створили окремі алгоритми підтримки на випадок тривалих кризових ситуацій.
Місто також формує запаси продовольства, які можна буде використати, якщо виникне необхідність організованого харчування населення.
Крім того, влада планує посилювати канали комунікації з мешканцями — під час блекаутів особливо важливо швидко повідомляти, де можна отримати воду, тепло, медичну допомогу або зарядити пристрої.
Що означають заявлені 80%
Важливо розуміти: показник 80% не означає, що вся енергетична та теплова інфраструктура Києва вже готова на 80% за єдиним технічним критерієм.
КМДА говорить саме про виконання комплексу запланованих заходів: ремонтів, технічного обслуговування, будівництва нової генерації, формування резервів та аварійного планування.
Це уточнення важливе ще й тому, що раніше в інформаційному просторі вже звучали інші показники готовності Києва до зими.
Наприклад, Nenka.info наприкінці серпня писала про заявлену майже 90-відсоткову готовність Києва до зими.
Ці цифри не обов’язково суперечать одна одній: у різних повідомленнях можуть оцінюватися різні набори робіт — технічна готовність окремих об’єктів, житлового фонду або виконання всього Плану енергостійкості.
Саме тому правильніше орієнтуватися не лише на відсоток, а й на конкретні роботи, які вже виконані.
Ще навесні ситуація виглядала значно складніше
Підготовка столиці до зими протягом року неодноразово ставала предметом публічних дискусій.
У березні Nenka.info писала про ризики для проходження наступної зими навіть за наявності значного бюджету і міжнародної підтримки. Серед проблем називали відсутність чітких строків реалізації частини великих проєктів.
У квітні з’являлася інформація про відставання Києва від графіку підготовки.
У червні уряд також висловлював занепокоєння темпами робіт, про що Nenka.info повідомляла у матеріалі «Київ ризикує не встигнути до зими — Кабмін готує рішення РНБО».
На цьому тлі нинішні 80% свідчать про суттєве просування робіт протягом літа та початку осені.
Коли у Києві ввімкнуть опалення
Точної дати початку опалювального сезону 2026–2027 років КМДА у повідомленні від 17 вересня не назвала.
Традиційно рішення щодо подачі тепла ухвалюють з урахуванням температури повітря та прогнозу погоди.
При цьому соціальні заклади — лікарні, школи, дитячі садки — можуть підключати окремо за заявками керівників ще до масового старту опалення в житлових будинках.
Тому заяви про конкретну дату запуску тепла без окремого рішення міської влади наразі були б передчасними.
Головний ризик — не холод, а можливі нові удари
У серпні мер Києва Віталій Кличко прямо заявляв, що столиця готується до «дуже складного опалювального сезону», а одним із головних завдань називав створення дублюючої системи енергозабезпечення.
Саме цим пояснюється будівництво когенераційних установок, додаткових джерел живлення для водоканалу та резервів пального.
Тож 80-відсоткова готовність ще не означає, що Київ повністю захищений від можливих перебоїв узимку.
Навіть добре підготовлена інфраструктура залишається вразливою до масштабних ракетних і дронових атак.
Однак місто намагається перейти від моделі, де від пошкодження одного великого об’єкта залежить значна частина столиці, до системи з більшою кількістю резервних і локальних джерел енергії.
До початку холодів залишилося завершити приблизно п’яту частину запланованих заходів. Частину великих енергетичних проєктів КМДА планує завершувати вже до кінця року — тобто деякі роботи триватимуть і після фактичного старту опалювального сезону.
