У Росії зафіксували масштабні перебої в роботі банківських застосунків, інтернет-магазинів, мобільних операторів та державних електронних сервісів після атаки безпілотників на датацентр «Сбербанку» в місті Балаково Саратовської області. Користувачі скаржаться на неможливість здійснювати фінансові операції, оформлювати онлайн-замовлення та користуватися цифровими платформами. Водночас сам банк підтвердив удар по об’єкту, але заперечує порушення роботи власних систем.
У ніч проти 14 жовтня безпілотники атакували Саратовську область РФ. Однією з цілей став центр обробки даних «Сбербанку» в Балакові, який має перетворитися на один із найбільших цифрових об’єктів Росії.
Про атаку повідомили російські медіа, а згодом її офіційно підтвердив перший заступник голови правління «Сбербанку» Олександр Ведяхін.
Як повідомляє Deutsche Welle, будівництво датацентру триває, а його повне введення в експлуатацію планувалося до 2030 року. Російська влада розраховувала зробити об’єкт одним із найбільших у Європі.
Вартість масштабного проєкту оцінюють у 122,2 млрд рублів. Його інфраструктуру планували використовувати для розвитку цифрової екосистеми банку, штучного інтелекту та державних інформаційних платформ.
Однак після нічної атаки користувачі по всій Росії почали масово повідомляти про проблеми з доступом до інтернет-сервісів.
За даними моніторингових платформ «Сбой.рф» і detector404, перебої зачепили банківський сектор, електронну комерцію, телекомунікаційні послуги та корпоративні цифрові системи.
Зокрема, повідомлялося про проблеми з роботою застосунків «Сбербанку» та «Точка Банку». Клієнти останнього скаржилися на недоступність онлайн-банкінгу й сервісу «Бізнес-онлайн».
Проблеми виникли й у сервісах, якими щодня користуються мільйони росіян. Скарги надходили на роботу нейромережі GigaChat, сервісу доставки продуктів «Самокат», електронної пошти Mail.ru та хмарного сховища «Облако Mail.ru».
Перебої також фіксували в роботі хостинг-провайдера «Рег.ру» та системи електронного документообігу «Контур», яку використовують російські підприємства.
Користувачі повідомляли про труднощі з маркетплейсом Ozon, платформою оголошень «Авіто», соціальною мережею VK та порталом державних послуг «Госуслуги».
Про масштабні скарги на роботу цифрових сервісів повідомило російське незалежне видання «Важные истории».
Водночас достовірно встановити, чи всі перелічені збої безпосередньо спричинені саме пошкодженням датацентру в Балакові, наразі неможливо.
Представники «Сбербанку» наполягають, що після атаки його системи продовжують працювати у штатному режимі. Про це повідомило російське видання «Коммерсантъ».
Атака на об’єкт «Сбербанку» стала продовженням серії ударів по російській цифровій інфраструктурі.
Протягом попереднього тижня безпілотники атакували кілька датацентрів компанії «Яндекс».
Перший серйозний удар припав на центр обробки даних у Сасові Рязанської області. Після пошкоджень його роботу зупинили. Згодом атаки відбулися на об’єкти в Калузі та Владимирі.
Компанія «Яндекс» офіційно підтвердила серйозні пошкодження інфраструктури та проблеми з окремими сервісами.
Наслідки відчули не лише звичайні користувачі, а й підприємства, які використовують хмарні технології компанії для власної роботи.
За повідомленнями російських медіа, частина клієнтів зіткнулася з труднощами під час проведення платежів, оформлення замовлень і доступу до корпоративних систем.
Атаки на датацентри демонструють залежність сучасної цифрової економіки від фізичної інфраструктури: серверів, систем електроживлення, охолодження та зв’язку.
Навіть часткове пошкодження таких об’єктів потенційно здатне впливати на велику кількість сервісів одночасно, особливо якщо компанії не мають достатнього резервування потужностей.
Наразі точний масштаб пошкоджень датацентру «Сбербанку» в Балакові не встановлений. Також немає підтвердженої інформації про загальну суму збитків або остаточні терміни відновлення пошкодженої інфраструктури.
Водночас повідомлення про перебої в роботі цифрових платформ продовжують надходити з різних регіонів РФ. Після серії атак на російські датацентри питання захисту серверної інфраструктури та забезпечення безперервної роботи онлайн-сервісів набуло особливої актуальності.
