Українська делегація на чолі з головою Служби зовнішньої розвідки Рустемом Умеровим провела у Брюсселі закриті консультації із західними партнерами, присвячені післявоєнному відновленню та фінансуванню оборонного сектору на 2027 рік. Зустріч відбулася на тлі нищівної поразки Республіканської партії на проміжних виборах у США та безпосередньо напередодні перших за кілька років прямих переговорів між Україною та Росією, які за посередництва Вашингтона мають відбутися 10–11 листопада в Абу-Дабі.
Стратегічні консультації в столиці Європейського Союзу об’єднали представників України, Сполучених Штатів, Німеччини, Франції, Великої Британії, а також керівництво НАТО та Світового банку. До переговорів у режимі відеоконференції долучився і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер. Учасники обговорювали так званий «План процвітання» України, який має визначити механізми післявоєнного економічного зростання та залучення інвестицій. Окремим блоком українська сторона презентувала детальні розрахунки оборонних потреб на 2027 рік, чітко окресливши дефіцит фінансування та можливі джерела його покриття в умовах триваючої агресії.
Напередодні цієї події президент України Володимир Зеленський провів півторагодинну телефонну розмову з ключовими представниками Білого дому Стівом Уиткоффом та тим же Джаредом Кушнером. Глава держави наголосив на необхідності максимального пришвидшення мирного процесу для якнайшвидшого припинення бойових дій та повідомив, що Київ уже передав американській стороні свої конкретні пропозиції. За словами українського лідера, під час майбутніх закритих раундів за посередництва США українська делегація наполягатиме на досягненні енергетичного перемирія, забезпеченні безпечного експорту зерна та масштабному звільненні полонених.
Водночас Кремль продовжує демонструвати максималістські підходи, висуваючи ультиматуми для завершення повномасштабної війни. Аналітики зазначають, що майбутня зустріч в Абу-Дабі стане серйозним випробуванням для американської дипломатії, особливо на тлі внутрішньополітичної турбулентності у Вашингтоні, де демократи після перемоги на виборах тепер контролюють обидві палати Конгресу. Попередні спроби команди Трампа досягти миру не принесли успіху, ба більше – перед голосуванням американський лідер намагався йти на поступки Москві у питанні постачання палива задля зниження цін на енергоносії, які злетіли через збройний конфлікт з Іраном.
Економічна ціна війни залишається катастрофічною. Ще у лютому Світовий банк оцінював потреби України у відновленні майже в 588 мільярдів доларів, і відтоді ця цифра стрімко зросла через щоденні російські удари по об’єктах критичної інфраструктури, електростанціях та житловому фонду. За даними Національного банку України, нещодавні масовані атаки ворога можуть призвести до реального скорочення економіки у 2026 році, що стане першим річним спадом після 2022 року. У таких умовах розробка західними партнерами сценаріїв післявоєнного відновлення стає питанням виживання державного бюджету.
Зі свого боку, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час нещодавнього візиту Зеленського до Берліна публічно закликав Росію продемонструвати реальну готовність до припинення вогню та підкреслив, що до майбутнього мирного врегулювання обов’язково мають бути залучені європейські держави. Сам же Володимир Зеленський категорично відкинув ідею можливих телефонних переговорів із російським диктатором, заявивши, що подібний формат неминуче перетвориться на чергову історичну лекцію з боку агресора, а для реального завершення війни йому потрібна виключно особиста зустріч тет-а-тет.
