Китайська технологічна компанія Sigenergy розвиває в Україні системи накопичення електроенергії для бізнесу, однією з головних особливостей яких називає автоматизоване керування за допомогою штучного інтелекту. Алгоритми аналізують споживання об’єкта, прогноз сонячної генерації та вартість електроенергії, після чого самостійно визначають, коли вигідніше заряджати батареї, а коли використовувати накопичену енергію.
Sigenergy, заснована у Шанхаї у 2022 році, працює у сегментах сонячної генерації, систем зберігання енергії та зарядної інфраструктури для електромобілів. Компанія активно просуває глобальну стратегію AI in All, у межах якої штучний інтелект інтегрується не лише в програмні сервіси, а й безпосередньо у логіку управління енергетичним обладнанням.
На українському ринку компанія робить ставку насамперед на бізнес, для якого одночасно важливі вартість електроенергії та резервне живлення під час можливих відключень. За словами представника Sigenergy в Україні Артема Лі, користувачу не потрібно вручну постійно визначати оптимальні години заряджання і розряджання накопичувача — значну частину цих рішень система може приймати автоматично.
Алгоритм враховує одразу кілька факторів. Серед них — прогноз виробництва електроенергії сонячними панелями залежно від розташування об’єкта та погоди, історія і прогноз споживання, а також ціни на ринку електроенергії. У матеріалі Forbes BrandVoice компанія стверджує, що для українських користувачів система може враховувати дані ринку «на добу наперед» та індивідуальні складові тарифу конкретного клієнта.
Після запуску система певний час накопичує інформацію про об’єкт і його типові навантаження. У Sigenergy пояснюють, що перший тиждень фактично використовується для первинного енергоаудиту, а зі збільшенням обсягу даних алгоритм може точніше прогнозувати майбутнє споживання.

Наприклад, накопичувач може не заряджатися від мережі навіть у години дешевшої електроенергії, якщо алгоритм очікує, що найближчим часом сонячна електростанція виробить достатньо надлишкової енергії. І навпаки, система може накопичувати електроенергію заздалегідь, якщо прогнозує дорожчу електроенергію або майбутнє пікове навантаження.
У Sigenergy заявляють, що точність таких прогнозів може сягати 90–91%. Однак цей показник, як і заявлені економічні результати окремих проєктів, наразі походить від самої компанії, тому його варто сприймати саме як дані виробника, а не як результат незалежного аудиту.
Компанія наводить приклади трьох комерційно-промислових майданчиків у китайських провінціях Шаньдун, Гуандун і Чжецзян. За даними Sigenergy, використання ШІ-режиму на них забезпечило відповідно на 13%, 35% та 30% вищий дохід порівняно зі стандартною автоматикою. Водночас результати залежали від конкретного об’єкта, погодних умов, структури обладнання і режиму споживання, а тому ці цифри не можна автоматично переносити на будь-яке українське підприємство.
Для України до звичайної економічної оптимізації додається ще один фактор — ризик аварійних або планових відключень електроенергії. Власник системи може залишати певну частину ємності батареї недоторканною як резерв. Наприклад, 30% накопиченої енергії зберігатимуться на випадок зникнення живлення, а решта може використовуватися алгоритмом для скорочення витрат.
Якщо ж для підприємства безперервність роботи важливіша за ціну електроенергії, систему можна перевести у режим максимального резервування. У такому разі пріоритетом стає підтримання заряду батарей навіть тоді, коли електроенергія в мережі коштує дорожче.
Це особливо актуально для підприємств із серверним обладнанням, автоматикою, виробничими контролерами, холодильними установками чи іншими системами, для яких навіть короткочасне зникнення живлення може спричинити зупинку процесів.
Окремою особливістю комерційної системи SigenStack є модульна побудова. Офіційна специфікація виробника передбачає батарейні модулі приблизно по 12 кВт·год. Система може складатися щонайменше з чотирьох таких модулів, тобто стартувати приблизно з 48 кВт·год, а надалі розширюватися відповідно до потреб об’єкта. Офіційний український партнер SOTACELL також вказує для SigenStack діапазон ємності від 48 до 253 кВт·год для однієї конфігурації.
Модульність має практичне значення для бізнесу. Компанії не обов’язково одразу купувати надлишкову ємність із розрахунком на майбутнє. Систему можна збільшувати разом зі зростанням споживання, появою нових виробничих ліній або розширенням сонячної електростанції.
Виробник також наголошує, що модульний формат полегшує монтаж порівняно з великими контейнерними накопичувачами. На офіційній сторінці SigenStack зазначається, що встановлення не потребує кранів чи іншої спеціальної вантажопідіймальної техніки, а самі модулі можна комбінувати залежно від параметрів конкретного проєкту. Система використовує літій-залізо-фосфатні акумулятори LiFePO4 та має захист корпусу IP66.
Водночас Sigenergy вже розширює лінійку й за межі модульних рішень. У червні компанія представила, зокрема, систему SigenCube — інтегроване комерційне рішення кабінетного типу, яке об’єднує силову електроніку та акумулятори в одному корпусі й орієнтоване на більші промислові об’єкти.
Суттєво розширює компанія й сам напрям штучного інтелекту. 29 травня 2026 року Sigenergy презентувала SigenAgent — набір ШІ-інструментів для управління енергетичними системами. Компанія позиціонує його як систему, здатну не лише відповідати на запити користувача, а й самостійно виконувати завдання відповідно до заданої мети. Зокрема, у структурі SigenAgent заявлені інструменти для енергоменеджменту, діагностики обладнання, торгівлі електроенергією та управління бізнес-процесами.
Sigenergy паралельно швидко розширює міжнародний бізнес. Компанія вийшла на Гонконгську фондову біржу під кодом 06656.HK. Тут варто уточнити деталь із початкового матеріалу Forbes: лістинг відбувся 16 квітня 2026 року, а не у червні. Серед інституційних інвесторів, які підтримали IPO, компанія називала Temasek, Goldman Sachs Asset Management, UBS Asset Management та інших великих міжнародних інвесторів.
Після виходу на біржу компанія продовжила просувати модель, за якої акумулятор має бути не просто резервним джерелом електроенергії. Ідея полягає у перетворенні накопичувача на активний елемент енергоменеджменту: він аналізує, коли електроенергію варто накопичити, коли використати, скільки залишити в резерві та як поєднати мережу із власною сонячною генерацією.
Для українського бізнесу такий підхід може бути особливо актуальним через поєднання двох завдань — забезпечення резервного живлення та контролю витрат на електроенергію. Проте реальна економія залежатиме від профілю споживання підприємства, тарифу, цін на ринку, наявності власної генерації, вартості системи та сценарію її використання. Тому заявлені виробником показники ефективності окремих закордонних проєктів не є гарантованою економією для кожного клієнта в Україні.