В Україні необхідно посилити відповідальність за незаконні або помилкові рішення військово-лікарських комісій (ВЛК), адже випадки мобілізації людей із важкими захворюваннями та очевидними медичними протипоказаннями продовжують фіксуватися. Про це заявив адвокат Олег Мицик, навівши низку резонансних прикладів, які, на його думку, свідчать про системні проблеми у роботі військово-лікарських комісій.
Про це правозахисник розповів в ефірі програми «Ранок.LIVE».
За словами адвоката, до нього регулярно звертаються громадяни, які вже зіткнулися з наслідками сумнівних рішень ВЛК. Водночас реальна кількість таких випадків може бути значно більшою, оскільки далеко не всі постраждалі готові оскаржувати рішення або звертатися за юридичною допомогою.
Одним із найрезонансніших випадків, який навів Мицик, стала мобілізація чоловіка з важкою черепно-мозковою травмою.
«Був випадок, коли мобілізували людину, в якої відсутні 14 квадратних сантиметрів черепа. Ми звільнили його через рік», – заявив адвокат.
За його словами, навіть за наявності серйозних медичних документів окремі громадяни все одно отримують висновки про придатність до військової служби.
Правозахисник також розповів про інший випадок, коли мобілізували людину з діагностованою шизофренією. Ще один приклад стосується військовослужбовця, який проходив замісну підтримувальну терапію метадоном.
За словами адвоката, родичам доводилося передавати необхідні препарати безпосередньо до військової частини, аби не допустити зриву лікування.
«Уявіть собі, що мати отримувала методон і передавала у військову частину, щоб не перервалася терапія», – зазначив він.
Мицик переконаний, що такі випадки не можна пояснювати лише окремими помилками чи людським фактором. На його думку, йдеться про системну проблему, яка потребує законодавчого врегулювання.
Адвокат повідомив, що у Верховній Раді вже зареєстровано законопроєкт, який передбачає кримінальну відповідальність за очевидно незаконні висновки військово-лікарських комісій, якщо такі рішення призвели до незаконної мобілізації громадян.
Окрему увагу правозахисник звернув на проблеми з обміном інформацією між територіальними центрами комплектування.
За його словами, трапляються ситуації, коли одна ВЛК визнає людину непридатною до військової служби, але через помилки в документації або відсутність належної комунікації інший ТЦК ухвалює рішення про мобілізацію.
«В одному ТЦК людину визнали повністю непридатною, але через бардак у документах інший ТЦК мобілізував», – заявив адвокат.
Питання роботи військово-лікарських комісій залишається одним із найбільш дискусійних у суспільстві з початку повномасштабної війни. Останніми роками Міністерство оборони неодноразово заявляло про реформування системи ВЛК, цифровізацію процесів та посилення контролю за ухваленням медичних рішень.
Разом із тим періодично виникають резонансні історії, які викликають суспільний резонанс і стають предметом судових розглядів.
Одним із таких випадків стала справа жителя Тернополя, якого мобілізували попри інвалідність II групи та судове рішення про недієздатність через психічне захворювання.
Чоловіка визнали придатним до військової служби та призвали без згоди офіційного опікуна. Після звернення до суду мобілізацію було визнано незаконною.
Суд скасував рішення військово-лікарської комісії та зобов’язав звільнити чоловіка зі служби. У рішенні окремо наголошувалося, що люди з інвалідністю не підлягають обов’язковій мобілізації та можуть проходити службу лише добровільно.
На тлі суспільних дискусій дедалі частіше лунають заклики до створення незалежних механізмів контролю за діяльністю ВЛК, а також до автоматизації процесів перевірки медичних документів через державні електронні реєстри.
Експерти вважають, що цифровізація медичних даних та запровадження персональної відповідальності членів комісій можуть знизити кількість помилок і мінімізувати ризики незаконної мобілізації громадян із тяжкими захворюваннями.
Водночас Міністерство оборони неодноразово наголошувало, що більшість військово-лікарських комісій працюють у штатному режимі, а окремі резонансні випадки потребують індивідуального розгляду та правової оцінки.
Проте історії, які озвучують адвокати та правозахисники, свідчать про те, що питання справедливості та якості роботи ВЛК залишається одним із найболючіших для українського суспільства в умовах триваючої мобілізації.
