Світові ціни на нафту продемонстрували найпомітніше зростання за останній час після того, як Сполучені Штати відкликали генеральну ліцензію, яка дозволяла продаж іранської нафти. Ринок також відреагував на нове загострення ситуації в Ормузькій протоці, де були атаковані цивільні судна, що посилило побоювання інвесторів щодо можливих перебоїв із постачанням енергоносіїв із регіону Близького Сходу.
Про це повідомляє Reuters.
Під час торгів у вівторок, 7 липня, ф’ючерси на нафту еталонної марки Brent зросли на 2,17 долара, або на 3,01%, досягнувши 74,16 долара за барель. Однак уже після завершення основної біржової сесії висхідний тренд продовжився. За останніми даними, вартість Brent піднялася ще на 96 центів і сягнула 75,12 долара за барель, уперше за певний час перевищивши психологічно важливу позначку у 75 доларів.
Не менш відчутним було зростання й американської нафти марки West Texas Intermediate (WTI). На початку торгів її ціна збільшилася на 1,89 долара, або на 2,76%, до 70,44 долара за барель. Після закриття біржі котирування продовжили рух угору, додавши ще 1,05 долара. У результаті вартість американської нафти досягла 71,49 долара за барель станом на 15:00 за східним часом.
Фахівці зазначають, що ключовим каталізатором стрімкого подорожчання стало рішення адміністрації США відкликати генеральну ліцензію, яка дозволяла здійснювати операції з продажу іранської нафти. Таким чином Вашингтон фактично посилив санкційний тиск на Тегеран, що може призвести до скорочення обсягів іранського експорту нафти на світовий ринок.
Іран залишається одним із важливих виробників нафти, тому будь-які обмеження його експорту миттєво впливають на очікування трейдерів. Учасники ринку побоюються, що зменшення пропозиції сировини може призвести до дефіциту на окремих ринках, особливо в умовах стабільного світового попиту. Саме тому новини про нові американські обмеження викликали швидку реакцію інвесторів, які почали активно скуповувати нафтові контракти.
Додатковий поштовх до зростання цін дала різка ескалація безпекової ситуації в Ормузькій протоці — одному з найважливіших транспортних коридорів для світової торгівлі нафтою та зрідженим природним газом. Через цю вузьку морську артерію проходить значна частина глобального експорту енергоносіїв із країн Перської затоки, тому будь-які військові інциденти в цьому районі одразу позначаються на настроях нафтового ринку.
У вівторок у протоці були атаковані три танкери, серед яких опинився катарський газовоз. Влада Катару повідомила, що судно було уражене іранським безпілотником. Інцидент викликав занепокоєння серед міжнародних перевізників та учасників енергетичного ринку, оскільки створює ризики для безпеки судноплавства в одному з ключових маршрутів постачання енергоресурсів.
Після атак Вашингтон жорстко відреагував на події. Представники США заявили, що дії Ірану в Ормузькій протоці є “цілком неприйнятними” та попередили, що вони матимуть відповідні наслідки. Американська сторона наголосила, що атаки на цивільні судна становлять загрозу міжнародній торгівлі та енергетичній безпеці.
Аналітики зазначають, що одночасне поєднання двох факторів — посилення санкцій проти Ірану та загострення ситуації навколо Ормузької протоки — стало потужним сигналом для ринку. Якщо напруженість у регіоні збережеться або конфлікт поглибиться, світові ціни на нафту можуть продовжити зростання й надалі.
Експерти нагадують, що Ормузька протока має стратегічне значення для глобальної енергетики. Через неї щодня транспортуються десятки мільйонів барелів нафти та значні обсяги скрапленого природного газу. Будь-які перебої в роботі цього маршруту можуть негативно вплинути на світові поставки, що традиційно призводить до стрибка котирувань і посилення волатильності на міжнародних біржах.
Зростання вартості нафти також може мати ширші економічні наслідки. Подорожчання сировини часто призводить до збільшення вартості пального, транспортних перевезень і виробничих витрат, що зрештою впливає на рівень інфляції в багатьох країнах світу. Саме тому рішення США щодо Ірану та розвиток подій у районі Ормузької протоки уважно відстежують не лише трейдери, а й уряди, центральні банки та великі енергетичні компанії.