Російський суд залишив чинним вирок 70-річній українці Світлані Лой із тимчасово окупованого Токмака Запорізької області — 15 років колонії загального режиму за перекази коштів на підтримку Збройних сил України. Перед оголошенням рішення апеляційної інстанції жінка просто в залі суду заспівала українську «Пісню про рушник» на слова Андрія Малишка — ту саму, що починається словами «Рідна мати моя».
Історія Світлани Лой набула широкого розголосу після того, як 25 серпня Перший апеляційний суд загальної юрисдикції в Москві відмовився змінювати вирок, винесений їй раніше створеним Росією так званим «Запорізьким обласним судом» на окупованій території. Апеляційний розгляд проходив у закритому режимі. Журналістів та інших слухачів допустили до зали лише на момент оголошення рішення.
За версією російського обвинувачення, з січня до листопада 2024 року Лой здійснила через мобільний застосунок українського банку 24 перекази на підтримку українських Сил оборони. Загальну суму російська сторона оцінила в еквівалент 63 420 рублів. Українські та незалежні джерела зазначають, що кошти жінка переказувала зі своєї української пенсії.
У матеріалах справи, про які повідомляє Суспільне, фігурував, зокрема, переказ 1500 гривень благодійному фонду «Повернись живим». За версією слідства РФ, усі 24 перекази були зроблені впродовж 2024 року.
Саме ці фінансові операції російська сторона кваліфікувала як «державну зраду» за статтею 275 Кримінального кодексу РФ.
15 років колонії та ще рік обмеження волі
Перший вирок у справі Світлани Лой було винесено 10 лютого 2026 року. Створений Росією на окупованій території так званий «Запорізький обласний суд» визнав українку винною та призначив їй 15 років позбавлення волі у колонії загального режиму.
Крім основного покарання, після відбуття колонії їй призначили ще один рік обмеження волі.
Російська сторона також стверджувала, що пенсіонерка нібито «дотримувалася антиросійських поглядів». Водночас повідомлялося, що після окупації Токмака вона у грудні 2023 року отримала російський паспорт, не відмовившись від громадянства України.
Сам факт видачі російського паспорта на окупованій території російське слідство використало як один з елементів своєї версії обвинувачення у «державній зраді».
Після вироку Лой подала апеляцію.
25 серпня її скаргу розглядав Перший апеляційний суд загальної юрисдикції у Москві. Однак вирок залишили без змін.
Перед рішенням вона почала співати українську пісню
Найсильнішим епізодом цієї історії став момент перед оголошенням рішення московського суду.
Після закритої частини засідання до зали допустили журналістів. Перед тим як суддя почав зачитувати постанову, Світлана Лой заспівала «Пісню про рушник» на слова Андрія Малишка.
Йдеться про одну з найвідоміших українських пісень, яка починається словами «Рідна мати моя». Саме цей епізод потрапив на відео і швидко поширився українськими медіа.
Апеляційний суд після цього все одно залишив 15-річний термін без змін.
Лой сподівалася на «чудо»
Додаткові подробиці про становище українки оприлюднила «Новая газета Европа», яка раніше розповідала про переслідування літніх мешканців окупованих українських територій за російськими статтями про «держзраду» та «шпигунство».
Перед апеляційним розглядом Лой писала, що не надто розраховує на позитивне рішення суду, але продовжує сподіватися на «чудо».
Правозахисний проєкт «Поддержка политзаключённых. Мемориал» включив Світлану Лой до переліку політичних в’язнів. За даними проєкту, вона народилася 10 червня 1956 року, жила у Токмаку та має українське і російське громадянство. Правозахисники вказують, що після апеляційного рішення вирок набув чинності.
У базі «Меморіалу» останнім зазначеним місцем її перебування є московське СІЗО-6. Суспільне також повідомляє, що це остання відома у відкритих джерелах локація утримання жінки, однак її актуальне місцеперебування зараз публічно не підтверджене.
Лубінець заявив, що Україна готує звернення до РФ
27 серпня історію Світлани Лой прокоментував уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.
За його словами, Офіс омбудсмана стежить за справами українських громадян, яких Росія переслідує на окупованих територіях, і фіксує такі випадки для подальших звернень до російської сторони.
Лубінець зазначив, що відома йому суть справи 70-річної українки полягає у тому, що вона, перебуваючи фізично на тимчасово окупованій території України, переказувала кошти одній із військових частин.
Омбудсман повідомив, що після підтвердження вироку його команда готує офіційний запит до російської сторони. Такі звернення можуть містити вимоги надати інформацію про місце перебування громадянина України, стан здоров’я, умови утримання та доступ до медичної допомоги.
Лубінець також заявив, що аналогічні запити формуються не лише щодо Світлани Лой, а й щодо інших українців, яких утримує Росія.
Токмак перебуває під російською окупацією з 2022 року
Світлана Лой жила у Токмаку Запорізької області — місті, яке російські війська захопили на початку повномасштабного вторгнення.
Україна та міжнародна спільнота не визнають російського суверенітету над окупованими районами Запорізької області. Російська Федерація, однак, після проведення невизнаних міжнародною спільнотою так званих «референдумів» оголосила захоплені території частиною РФ і почала поширювати на місцевих мешканців російське законодавство.
Саме в межах цієї практики окупаційні судові органи застосували проти Світлани Лой російську статтю про «державну зраду».
Її справа стала ще одним прикладом того, як переказ коштів на підтримку української армії для людини, яка залишилася на окупованій території, може завершитися багаторічним ув’язненням у Росії.
У випадку Лой йдеться про 24 перекази, які російська сторона оцінила приблизно у 63 тисячі рублів. За це 70-річна жінка отримала термін, який фактично означає, що більшу частину решти життя вона може провести в російській колонії.
Але найбільш символічним моментом справи стала не сама цифра вироку. Коли московський суд готувався остаточно залишити їй 15 років ув’язнення, Світлана Лой відповіла українською піснею — «Рідна мати моя».